вълѣзти — ВЪЛѢЗ|ТИ (158), ОУ, ЕТЬ гл. 1. Войти: ти тако ѹже акы тать вълѣзъ лѹкавыи. ѹкрадеть ти д҃шьныи домъ. (εἰσελθών) Изб 1076, 116 об.; не бо ѥго видѣ двьрьми излѣзъша ни пакы двьрми вълѣзъша. ЖФП XII, 46б; Самъ же вълѣзъ въ келию Там. же, 62б; и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
лізти — лі/зу, лі/зеш, недок. 1) Пересуватися по поверхні всім тілом (про плазунів); плазувати. || Пересуватися по якій небудь поверхні, майже притискуючись до неї (про дрібні живі істоти, які мають багато ніг). || на чому і без додатка. Пересуватися,… … Український тлумачний словник
полізти — зу, зеш, док. 1) Почати повзти (про плазунів, членистоногих і т. ін.); поплазувати. || Почати пересуватися, спираючись на руки і ноги; порачкувати (про людину). 2) перен., розм. Почати йти (у 1 знач.) поволі. || Зійти, піднятися куди небудь… … Український тлумачний словник
облізти — 1 дієслово доконаного виду позбутися волосся, шерсті, пір я, верхнього шару фарби тощо облізти 2 дієслово доконаного виду обповзти … Орфографічний словник української мови
улізти — див. влізти … Український тлумачний словник
лізти — I 1) (по чому, з чого й без додатка хапаючись руками, чіпляючись ногами, підійматися куди н. угору / спускатися вниз), лазити (по / на чому); злазити, злізти (з чого униз і на що нагору) Пор. вилазити 2) (напираючи на кого н., штовхаючи інших,… … Словник синонімів української мови
вилізти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відлізти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
влізти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
долізти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
залізти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови